PHP Хешування паролів: Argon2id, bcrypt та безпечна міграція
Дізнайтеся, як безпечно хешувати паролі в PHP за допомогою Argon2id і bcrypt, вибрати безпечні параметри, перевірити облікові дані та перенести існуючі хеші без примусового скидання паролів.
Хешування паролів у PHP: Argon2id, bcrypt та безпечна міграція
Хешування паролів – один із найважливіших аспектів безпеки веб-додатків. Витік даних не повинен негайно розкривати облікові дані користувачів, але слабке хешування паролів може зробити викрадення хешів дешевим для зловмисників.
PHP містить вбудовані функції для хешування, перевірки та оновлення паролів. Проблема полягає у виборі правильного алгоритму, його налаштуванні для вашої інфраструктури та міграції існуючих облікових записів без порушення автентифікації.
Для нових додатків Argon2id зазвичай є кращим вибором, якщо ваша версія PHP його підтримує. bcrypt залишається практичним варіантом для забезпечення сумісності. Обидва алгоритми слід використовувати через API паролів PHP, а не створювати власні криптографічні рішення.
Цей посібник охоплює реалізацію, вибір параметрів, міграцію застарілих даних та поширені помилки.
Чому SHA-256 не підходить для зберігання паролів?
SHA-256 розроблений для швидкої роботи. Це робить його корисним для перевірки цілісності даних, але не придатним для зберігання паролів: зловмисник з викраденими хешами може швидко перевірити багато припущень щодо пароля.
Спеціально призначені алгоритми хешування паролів навмисно споживають більше ресурсів. Argon2id може вимагати значну кількість пам’яті, а також часу обробки, що робить масове перебирання паролів більш дорогим.
Безпечна система зберігання потребує унікального випадкового солюту, налаштовуваного робочого фактора та механізму збільшення робочого фактора по мірі покращення апаратного забезпечення. PHP password_hash() автоматично генерує та зберігає необхідну інформацію про солют.
OWASP Password Storage Cheat Sheet (https://cheatsheetseries.owasp.org/cheatsheets/Password_Storage_Cheat_Sheet.html) рекомендує адаптивне хешування паролів, а не швидкі загальні хеш-функції.
Argon2id проти bcrypt: який вибір кращий?
| Функція | Argon2id | bcrypt |
|---|---|---|
| Основний захист | Витрати пам’яті та обчислювальна складність | Обчислювальна складність |
| Memory-hard | Так | Ні |
| Налаштовувані параметри | Пам’ять, ітерації, паралелізм | Фактор вартості |
| Ліміт введення пароля | Немає ліміту 72 байт, як у bcrypt | 72 байти |
| Наявність у PHP | Залежить від версії | Широко доступний |
| Найкраще підходить | Пріоритетний вибір для нового зберігання паролів | Сумісність та застарілі системи |
Argon2id розроблений для протистояння атакам, які виграють від масового паралельного апаратного забезпечення. bcrypt все ще є законним адаптивним алгоритмом хешування паролів, але його ліміт введення вимагає обережності: він розглядає не більше перших 72 байт, а не символів.
Не припускайте, що PASSWORD_DEFAULT вибирає Argon2id. Документація PHP password_hash (https://www.php.net/manual/en/function.password-hash.php) наразі позначає bcrypt як алгоритм за замовчуванням. PHP 8.4 підвищив початковий коефіцієнт вартості bcrypt з 10 до 12, що ілюструє, чому покладатися на неявні параметри може змінити продуктивність додатка після оновлень.
Крок 1: Перевірте підтримку Argon2id
Argon2id не обов’язково доступний у будь-якому хостинговому середовищі. Перевірте середовище виконання перед вибором:
<?php
declare(strict_types=1);
if(in_array('argon2id', password_algos(), true)) {
echo 'Argon2id is available';
} else {
echo 'Argon2id is not available';
}
Наявність залежить від того, як був зібраний PHP. Не припускайте, що оновлення версії PHP автоматично активує Argon2id.
Крок 2: Захешуйте пароль за допомогою Argon2id
OWASP документує кілька прийнятних базових конфігурацій. Одна з них використовує 19 МіБ пам’яті, дві ітерації та паралелізм рівня один. PHP виражає memory_cost у КіБ, тому 19 МіБ становлять 19 * 1024 КіБ.
<?php
declare(strict_types=1);
$options = [
'memory_cost' => 19 * 1024,
'time_cost' => 2
];
$password = 'example-user-password';
$hash = password_hash(
$password,
PASSWORD_ARGON2ID,
$options
);
Опція паралелізму threads підтримується деякими бекендами Argon2, включаючи libargon2, але не кожною версією PHP. Якщо підтримка є, значення один відповідає цій базовій конфігурації; пропуск цього параметра робить конфігурацію більш портативною. Проведіть тестування реальної конфігурації.
Результуючий закодований хеш містить ідентифікатор алгоритму, параметри та солют. Немає необхідності зберігати ці значення в окремих стовпчиках бази даних. VARCHAR(255) стовпчик є розумною початковою точкою для сучасних хешів паролів, за умови, що він зберігає повне закодоване значення.
Це базові параметри, а не універсальна виробнича конфігурація. Тестуйте затримку та використання пам’яті під реалістичним додатковим трафіком автентифікації.
Крок 3: Правильно перевіряйте облікові дані

Оскільки кожен хеш пароля використовує випадковий солют, генерація нового хешу та порівняння рядків не спрацює. Використовуйте password_verify():
<?php
declare(strict_types=1);
$submittedPassword = (string)($_POST['password'] ?? '');
$storedHash = (string)$user['password_hash'];
if(!password_verify($submittedPassword, $storedHash)) {
// Reject authentication without disclosing account existence.
return;
}
// The password is valid. Continue with secure session handling.
Документація PHP (https://www.php.net/manual/en/function.password-verify.php) вказує, що password_verify() захищений від атак на основі часу. Він зчитує алгоритм та робочі параметри з збереженого хешу.
Перевірка паролів не замінює обмеження частоти входу, безпечні сеанси, HTTPS, належну обробку помилок або багатофакторну автентифікацію.
Крок 4: Оновлюйте існуючі хеші паролів під час входу
password_needs_rehash() виявляє, коли збережений хеш використовує застарілий алгоритм або параметри. Це дозволяє поступово мігрувати без примусу кожного активного користувача скинути свій пароль.
<?php
declare(strict_types=1);
$options = [
'memory_cost' => 19 * 1024,
'time_cost' => 2
];
if(password_verify($submittedPassword, $storedHash)) {
if(password_needs_rehash(
$storedHash,
PASSWORD_ARGON2ID,
$options
)) {
$newHash = password_hash(
$submittedPassword,
PASSWORD_ARGON2ID,
$options
);
// Persist with a prepared statement.
// Prefer a conditional UPDATE to avoid overwriting
// a newer hash from a concurrent request.
}
// Finish authentication and rotate the session identifier.
}
Перехешуйте тільки після успішної перевірки введеного пароля. Умовне оновлення може гарантувати, що збережений хеш все ще відповідає значенню, яке було щойно перевіреним. Наприклад, оновлюйте хеш пароля лише тоді, коли обидва: ідентифікатор користувача та старий хеш збігаються.
Дивіться PHP password_needs_rehash() (https://www.php.net/manual/en/function.password-needs-rehash.php) для деталей API.
Крок 5: Мігруйте застарілі хеші MD5 або SHA-1
Старіші додатки можуть містити MD5, SHA-1 або власні формати паролів. Такі хеші не завжди можуть бути перевіреними за допомогою password_verify().
Міграція повинна слідувати контрольованому порядку:
- Визначте застарілий формат за допомогою надійних метаданих або однозначного, задокументованого формату.
- Перевіряйте введений пароль за допомогою оригінальної застарілої схеми лише для облікових записів, які все ще її потребують.
- Після успішної перевірки негайно створіть сучасний хеш за допомогою
password_hash(). - Замініть збережений застарілий хеш за допомогою безпечного оновлення бази даних.
- Відмовтеся від застарілої перевірки, коли міграція завершена.
Не вдавайтеся до припущень щодо алгоритму лише на основі довжини хешу, коли можливі кілька форматів. Не намагайтеся розшифрувати хеші паролів: хешування – це не шифрування.
Для облікових записів, які ніколи не входять, розгляньте політику скидання пароля, а не зберігання слабких хешів назавжди. Не вводьте небезпечний резервний шлях, який приймає слабкі хеші для нових зареєстрованих користувачів.
Крок 6: Тестуйте хешування на вашій інфраструктурі
Правильні параметри вартості залежать від вашого апаратного забезпечення, об’єму одночасних входів та вимог до затримки.
<?php
declare(strict_types=1);
$options = [
'memory_cost' => 19 * 1024,
'time_cost' => 2
];
$start = hrtime(true);
$hash = password_hash(
'benchmark-password',
PASSWORD_ARGON2ID,
$options
);
$milliseconds = (hrtime(true) - $start) / 1_000_000;
echo round($milliseconds, 2) . ' ms';

Виконуйте це лише в контрольованому середовищі, а не як публічний веб-ендпоінт. Тестуйте також перевірку та повторіть тест під репрезентативним навантаженням. Налаштування, яке виглядає швидким в ізоляції, може вичерпати RAM, коли багато запитів надходять одночасно.
OWASP рекомендує балансувати безпеку з операційною ємністю та загалом тримати окремі операції хешування нижче однієї секунди.
Поширені помилки хешування паролів
Додавання фіксованого солюту вручну. PHP вже генерує безпечні солюти для свого API паролів. Фіксований солют усуває важливий захист.
Використання необроблених MD5, SHA-1 або SHA-256. Ці алгоритми занадто швидкі для зберігання паролів самі по собі.
Ігнорування 72-байтового ліміту bcrypt. Багатобайтові UTF-8 символи можуть досягнути цього ліміту раніше, ніж очікують користувачі.
Вибір крайніх налаштувань вартості. Надмірні вимоги до пам’яті або CPU можуть створити ризик відмови в обслуговуванні на ендпоінтах автентифікації.
Логування введених паролів. Уникайте розкриття облікових даних через журнали налагодження, системи моніторингу або звіти про помилки.
Припущення, що хешування паролів вирішує проблему безпеки автентифікації. Обмеження частоти входу, реагування на витоки, безпека сеансів та багатофакторна автентифікація все ще мають значення.
Чи слід вам використовувати пеппер?
Пеппер – це додатковий спільний секрет, який зберігається поза базою даних паролів. На відміну від солюту, він не зберігається поруч з кожним хешем.
Правильно розроблений пеппер може забезпечити захист у разі, якщо зловмисник викраде лише базу даних. Але додавання пеппера вводить складність управління ключами та ротації: втрата або ротація пеппера може вимагати скидання паролів.
Не импровізуйте, додаючи закодований секрет до кожного пароля. Слідуйте задокументованій стратегії, зберігайте секрети окремо та плануйте ротацію. OWASP обговорює підходи додавання пеппера до хешу до та після хешування.
Практична політика хешування паролів
Для нового PHP-додатку віддавайте перевагу Argon2id, коли він доступний, починайте з конфігурації, узгодженої з OWASP, тестуйте її та зберігайте повний закодований хеш. Коли Argon2id недоступний, bcrypt через API паролів PHP є практичною альтернативою, якщо його вартості та ліміт введення розуміються.
Для існуючого додатку продовжуйте перевіряти підтримувані застарілі хеші, оновлюючи їх після успішної автентифікації. Уникайте руйнівних міграцій, коли оригінальний пароль недоступний.
Проектуйте налагодження з самого початку. Апаратне забезпечення та рекомендації змінюються; ваша система автентифікації повинна бути здатною приймати кращі параметри та алгоритми без зміни пароля кожного користувача відразу.
Часті запитання
Чи кращий Argon2id за bcrypt?
Argon2id пропонує налаштовувану memory-hardness і є пріоритетним вибором OWASP для нових реалізацій зберігання паролів.
Чи використовує PHP Argon2id за замовчуванням?
Ні. PHP PASSWORD_DEFAULT наразі вибирає bcrypt. Використовуйте PASSWORD_ARGON2ID явно, коли він підтримується.
Чи можу я мігрувати хеші bcrypt без скидання паролів?
Так. Перевіряйте існуючий хеш, потім перехешуйте введений пароль після успішного входу.
Чи слід мені зберігати солют окремо?
Ні. API хешування паролів PHP генерує солют і зберігає необхідну інформацію в закодованому хеші.
Чи безпечний SHA-256 для паролів?
Не сам по собі. Використовуйте спеціалізований адаптивний алгоритм хешування паролів, а не необроблений SHA-256.